Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 908/1269/14

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" на постановувід 10.03.2015Харківського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Запорізької області № 908/1269/14за позовомЗапорізької міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток"провнесення змін до договору оренди землі,за участю представників: позивача - не з'явилисьвідповідача -Дряхлов Є.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.05.2014 у справі №908/1269/14 (суддя Носівець В.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., судді Бородіна Л.І., Гетьман Р.А.), задоволені позовні вимоги Запорізької міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (далі - відповідач) про внесення змін до договору оренди землі. Внесено зміни в пункти 5 та 9 договору оренди землі від 01.12.2008, укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" і зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.02.2009 за №040926100210, щодо земельної ділянки площею 0,2874 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, на перехресті Північного шосе - Південного шосе, для розташування автозаправного комплексу, виклавши їх в наступній редакції: "п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 2904033,30грн (два мільйони дев'ятсот чотири тисячі тридцять три грн 30 коп) в цінах 2013 року"; "п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 174241,99грн (сто сімдесят чотири тисячі двісті сорок одна грн 99 коп), що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" з рішенням та постановою у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, а саме: ч.5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає про безпідставне застосування господарськими судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 №37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", яке, на його думку, на набрало чинності. Крім того, скаржник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій відсутності належних доказів надсилання позивачем пропозиції про внесення змін до договору, а отже відсутності спору і порушення прав позивача.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення і зауважив, що судами першої та апеляційної інстанції повно та правильно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому оскаржувані судові акти у справі є законними, обґрунтованими та такими, що постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 13.04.2015.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника скаржника, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що відповідно до рішення двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 61/2 від 19.11.2008 Запорізька міська рада (орендодавець, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" (орендар, відповідач у справі) 01.12.2008 уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправочного комплексу, яка знаходиться в місті Запоріжжя, на перехресті Північного шосе-Південного шосе (п.1 договору); в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2874 га (п.2 договору); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2380333,02грн (п.5 договору); договір укладено на десять років (п.8 договору); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 14282,34грн на протязі строку будівництва об'єкту, у розмірі 71410,00грн з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року (п.9 договору); обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10 договору); орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.11 договору); розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом (п.12 договору); передача земельних ділянок орендарю здійснюється на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору; передача земельної ділянки орендарю здійснюється в п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її прийому-передачі (п.19 договору); зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку (п.32 договору).

Договір оренди землі зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.02.2009 за №040926100210.

На виконання умов договору позивач передав оренду відповідачеві земельну ділянку кадастровий №2310100000:05:016:0035 загальною площею 0,2874 га, яка знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, на перехресті Північного шосе-Південного шосе, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 03.02.2009, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача.

При цьому, нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя була затверджена Запорізькою міською радою рішенням від 03.03.2008 №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", яким також затверджено базову вартість 1м2 землі в розмірі 190,18грн та значення різних коефіцієнтів.

27.07.2011 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у місті Запоріжжя", згідно з яким встановлено коефіцієнти, відповідно до яких визначається розмір орендної плати.

26.02.2012 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у місті Запоріжжя", яким, зокрема, затверджено коефіцієнт "К" для визначення розміру орендної плати для земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, в розмірі 6 (п.1 рішення); зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі, не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 № 79 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати (п.2 рішення); рішення набирає чинності 01.01.2013 (п.5 рішення).

На виконання зазначеного рішення Запорізької міської ради, Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальність "Восток" 28.08.2013 направлено лист №01/02-32/02625, яким повідомлено про прийняття рішення про внесення змін до укладеного договору оренди земельної ділянки, одночасно запропоновано забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договору оренди. Як встановлено судами, цей лист отримано відповідачем 11.09.2013.

Втім, оскільки відповідні зміни до договору сторонами не внесені, Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про внесення змін в пункти 5 та 9 договору оренди землі від 01.12.2008, зареєстрованого 03.02.2009 за №040926100210, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ "Восток", оскільки вважає, що спірні пункти договору підлягають приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства. Позов обґрунтовано, зокрема, приписами ст. ст. 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 274, 288.1, 288.5 Податкового кодексу України, ст. ст. 21, 30 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлення рішенням Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012, яке є чинним, нового коефіцієнта, згідно з яким визначається розмір орендної плати, є підставою для внесення змін до договору оренди землі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року за № 309-VI внесено зміни до ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність (ч. 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Згідно з п. п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви, прийняття рішення судом першої інстанції та постанови апеляційною інстанцією) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - З відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

За ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Частинами 1, 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, відповідно до витягу від 28.02.2013 з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:016:0035 загальною площею 0,2874 га, яка знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, на перехресті Північного шосе-Південного шосе і надана в користування ТОВ "Восток", нормативна грошова оцінка, з урахуванням коефіцієнту індексації становить 2904033,30грн.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Запорізька міськрада прийняла рішення №37 від 26.06.2012, яким встановила новий розмір коефіцієнту для розрахунку орендної плати для земельної ділянки відповідача, а саме - "6".

Таким чином, розмір орендної плати за земельну ділянку має становити 174241,99грн за рік (2904033,30 х 1% х 6).

За ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, оскільки нормами законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка, до того ж відповідно до п. 12 договору оренди підлягає перегляду у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що зміна граничного розміру орендної плати внаслідок зміни коефіцієнту є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, враховуючи, що рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 №37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" є чинним та загальнообов'язковим на відповідній території.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", відповідно до якого у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо незаконності рішення Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012, адже, докази його скасування та/або визнання недійсним у встановленому законом порядку відсутні.

Крім того, колегія суддів враховує, що апеляційним господарським судом надано ґрунтовну і правомірну оцінку запереченням відповідача щодо строків внесення змін і початку дії рішення Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012, а також стосовно відсутності спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а зводяться до намагання надати їм перевагу та переоцінити встановлені судами обставини, що за приписами ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення вимог касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у справі Господарського суду Запорізької області № 908/1269/14 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.М.Сибіга